Подивись!!!

СЛУЖБОВИЙ РОМАН

Головна героїня фільму – Маргарет Тейт – відповідальна керівниця з жахливим характером. Не дивлячись на досить не вдалу репутацію серед підлеглих, її кар’єра йде вгору. Та от тільки одна проблема стає Маргарет на заваді – депортація до Канади звідки вона родом. Тому щоб передчасно не залишити Сполучені Штати і втратити роботу підприємлива керівниця готова на все – навіть на фіктивний шлюб зі своїм молодим асистентом Ендрю Пекстоном.
Для Сандри Баллок та Райана Рейнольдса, які виконали у комедійному фільмі "Освідчення" головні ролі, жанр якого можна назвати для них рідним. Тут актори почувають себе немов риби у воді: грають вони не вимушено і на досвіді.
Сюжет «Освідчення» не претендує на шедевральність і не відзначається особливою оригінальністю. Всі події розгортаються по добре вимощеній попередниками сценарній дорозі.
Спочатку головні герої не відчувають один до одного, хоча б якихось почуттів, навіть навпаки – Ендрю просто таки ненавидить Маргарет, а їй у свою чергу плювати на те, що там взагалі думає Ендрю та й не тільки він. Потім з часом в них починає зароджуватись взаємна симпатія. Звичайно цей процес доволі тривалий, але у нашому випадку - всього кілька днів. І врешті-решт – перевірка почуттів, яка закінчується хеппі-ендом за келихом шампанського та цукерками «Вечірній Київ».
Звичайно фільм режисерки Ен Флетчер(«27 весіль») ніяк не назвеш геніальним або новаторським, але принаймні він легкий і невимушений та придатний до зорового та слухового сприйняття. «Освідчення» - безперечно поповнить легіон «romantic comedy», але ніколи не стане тим, що варто було б пам’ятати та переглядати знову і знову.
Оцінка: 6 з 10
P.S. у кінотеатрах з 9 липня.

В РИЛО ЧИ ПІД ДИХ?

Шон(Чанінг Татут) мешкає у Нью-Йорку і заробляє тим, що продає, книжки, парасольки та різні дрібнички. Одного разу на вулиці він знайомиться з Харві(Теренс Говард), який відкриває для хлопця світ нелегальних підпільних боїв.
Подібні фільми знімають в Голлівуді вже більше двадцяти років. Всі ці стрічки схожі одна на одну, як дві каплі води. Різнить їх тільки назва, актори, та постановка бійок.
Кіно про вуличних бійців передбачає велику кількість якісних екшен-сцен з відмінною операторською роботою та хореографієї боїв. Власне на цьому і тримаються стрічки такого жанру. Нажаль «Бій без правил» («Fighting») нічим окрім відсутності акторської гри, шаблонності сюжету та недолугості кулачних боїв пишатись не може.
Другий фільм режисера Діто Монтієля(«Як знайти своїх святих») вийшов просто таки нікчемним. Можливо це лише маленький камінець на шляху до кінематографічних вершин, але падіння від нього було дуже болючим.
Оцінка: 4 з 10
P.S. у кінотеатрах з 9 липня( не витрачайте даремно гроші).